
понеділок, 22 лютого 2016 р.
Класна година «Добро і милосердя»

субота, 13 лютого 2016 р.
Виховна година, присвячена голодомору 1932-1933р.р. «Не згасни, свічко, памяті»
Пам’ять-нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано кривавим і чорним. Найтрагічнішою сторінкою історії нашого народу є голодомор 1932-1933 років.
Нехай сьогодні наш кабінет стане храмом духовності, храмом Скорботи і Пам’яті.
Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули від голоду, заподіяного сталінським режимом, пам’яті українських сіл і хуторів, які зникли з лиця землі після трагедії XX століття, присвячуються ці хвилини
( хвилина мовчання )
Учитель.
Можна замести сліди злочину, можна засекретити на роки архівні документи, можна переписати історію, а чи можна знищити народну пам’ять? Ні.
З правдою нічого не вдієш.
А якою була правда?
Учень.
На східній території України, де була встановлена радянська влада, будували нове життя. Наприкінці 20-х років у сільській місцевості почали організовувати колгоспи. Вступаючи до них, господар віддавав для загального користування землю, реманент, а в деяких випадках навіть худобу і птицю. Українські селяни не звикли до таких колективних господарств.
З діда-прадіда кожен намагався працювати з сім’єю на власній землі. Земля була основою життя селянською сім’ї. Від батька до сина передавалась у спадок земельна ділянка, а з нею і любов до хліборобської праці.
Учениця.
З болем і страхом вступали селяни в колгоспи. Тих, хто не хотів іти суворо карали. Їх висилали з рідних місць, називали куркулями, ворогами народу.
Вирвані з корінням, вивезені товарняками до Сибіру, на Урал гинули люди в нужді і злиднях. Мільйони не повернулися в Україну.
Учень.
Кожна осінь несла селянам розчарування. Радянський уряд на чолі зі Сталіним вимагав від колгоспників дедалі більше хліба, молока, м’яса, овочів. Усе менше і менше залишалося продуктів селянським сім’ям на зиму.
Навіть те, що залишали на насіння, примушували здавати.
І дійсно, осінь 1932 року для селян видалася щедрою. Врожай був не гірший, ніж у попередні роки, а навіть краще. Селяни здали державі запланований податок.
Та раптом за першим податком оголосили другий, потім третій. Спеціальні продовольчі загони їздили по селах і забирали все до нитки. То ж не судилося того року ані йти плугатарям, ані співати дівчатам, та й вишні не зацвіли.
Учень.
Постачання хліба на користь держави здійснювалось внаслідок додаткової хлібозаготівлі. Фактично це означало застосування вже відомої продрозкладки. Голодні люди збирали колоски пшениці, залишені на полях, щоб прогодувати дітей. 7 серпня 1932 року було видано постанову ВЦВК та РНКСРСР, названу в народі „законом про п’ять колосків”.
Вона передбачала за крадіжку колгоспної власності розстріл із конфіскацією майна чи позбавлення волі на термін не менше 10 років.
Учитель.
В Україну для виконання плану хлібозаготівлі було направлено комісію на чолі з В. Молотовим. Дії комісії були жорстокими: у селах конфісковували продовольчі та посівні фонди, проводили масові репресії, припинялося постачання товарів.
Учень.
І спалахнув в Україні великий голод, а за ним прийшла смерть. Вимирали сім’ями, кутками, вулицями. Виснажені люди падали під тинами. Селами їздили підводи, збирали померлих і ховали у братських могилах. Немає в Україні села, де б не знали про той страшний голод.
Учитель.
Про жахливий голодомор в Україні ми дізнаємося із спогадів тих, кому довелося вижити
У багатьох селах голод творив зло. Люди божеволіли, в нестямі вбивали своїх і чужих дітей. Щоб якось вижити, варили листя, дубову кору, жолуді, солому, бур’яни.
Учениця.
Якими словами можна описати Україну того періоду, яка поклала в землю мільйони своїх людей. Голодомор став для України національною катастрофою. За різними даними голодною смертю померло від 3,5 до 9 млн. осіб.
Учень.
Про страшні муки українського народу у 1932-1933 роках відомо ще небагато. В Україні про голодомор було заборонено говорити. Лише наприкінці 1980-1990 років з’явилися наукові статті, спогади очевидців, публікації в пресі.
Учитель.
Протягом голодних 1932-1933 років мільйони людей в Україні померли. Вони пішли з життя тому, що у них було забрано останній шмат – останню надію на порятунок. Хіба можна про це забути?
Учениця.
Матерям 1933 року присвятив свій вірш Борис Олександрів.
Це остання хлібина, остання.
Очі горем налиті вщерть.
Батько й діти не їли зрання…
Це остання хлібина, остання
Після неї – голодна смерть
Плаче й крає, мов соломинку
Пильно дивиться дітвора:
„Тату, їжте ось цю шкуринку
Майте жалю до нас краплинку –
Умирати вже вам пора”
Взяв шкуринку дідусь і плаче.
І стареча рука тремтить…
Сиве око, сліпе, незряче,
Але серце його козаче
Б’ється рівно і хоче жить.
Встали кожному крихти в горлі
Спазми в горлі. Немає слів.
А над хатою клекіт орлій
А на вигоні трупи чорні.
Там, де Саваном сніг білів
Учитель.
Сьогодні ми маємо все: хліб і до хліба.
І за це ми повинні дякувати Богові і трудівникам, чиїми руками вирощується хліб.
Ти освяти цей хліб, що на столі
Любов’ю тих що впали на світанні
На ще не зораній плугатарем ріллі.
Не буває чужого горя і чужої біди. Живемо ми на одній землі, під одним небом і під одним сонцем.
Нехай же ніколи не доведеться нам пережити подібне.
Звучить мелодія пісні „Матерям 33-го”
Учитель.
Навіть на останнім рубежі.
Промінь віри в нас ще не погас
Боже, Україну збережи,
Господи помилуй нас!
В наших грудях кулі і ножі,
Нас розп’ято й знищено не раз.
Боже, Україну збережи
Господи, помилуй нас.
Нормативи розвитку пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку Дитина 6 років повинна:
- Називати своє імя, по-батькові, прізвище.
- Знати свій вік, дату народження.
- Знати назву свого міста, його пам’ятні місця, домашню адресу.
- Знати назву нашої країни. Що таке гімн, герб, стяг. Хто наш
президент?
- Знати свята (Різдво Христове, Новий рік, Хрещення тощо).
- Знати дані про свою родину, про всіх членів родини, сусідів, друзів,
про дитячий садок. Знати професію батьків.
- Називати види транспорту, правила пішоходів.
- Знати, що означають такі слова: добро, справедливість, чесність.
- Називати пори року, їх послідовність, назви місяців, дні тижня.
Пояснити прислів’я «Багато снігу, багато хлібу". Чи треба берегти воду?
- Називати основні кольори та відтінки, геометричні форми.
- Вміти лічити до 10, знати цифри від 1 до 5, співвідносити кількість
предметів з потрібною ціфрою. Називати підсумкове число, диференційовувати
поняття "більше", "менше", порівнювати суміжні числа 2
засобами. Знати склад числа в межах 5, називати сусідів чисел - 3, 4, 2.
Виконувати математичні дії в межах 5.
- Володіти узагальненням ("Одяг", "Овочі",
"Фрукти", "Транспорт", "Дикі та свійські тварини"
та інш.)
- Виключати "4-й зайвий" за інструкцією "Що тут
зайве?"
- Розуміти і пояснювати сюжетну картинку із прихованим змістом.
- Складати розрізні картинки з 4-х та більше частин по вертикалі,
горизонталі та навкіс.
- Складати пірамідку, матрьошку з 7 місць.
- Складати речення (з 2 слів з заданим словом). Визначити кількість
слів у реченні, кількість складів у слові, кількість звуків у слові,
послідовність звуків у слові. Розрізняти голосні та приголосні звуки в слові.
- Вміти визначити наголос в слові, виділити наголошений склад.
- Вміти утворювати нові слова.
- Вміти орієнтуватись у просторі: верх-низ, ліворуч-праворуч.
- Вміти розповідати великі вірші, казки, переказувати прослухані
оповідання.
- Вільно володіти діалогічною та монологічною мовою.
- Вміти чисто вимовляти всі звуки мови, розмовляти фразами, правильно
їх оформлювати, не порушувати структуру складних слів.
- Бути працездатною, уважною, мати хорошу пам'ять
Свято для бабусь та дідусів "Мудрі та літами багаті"
1.В
святково прибраному класі,
2. Здрастуйте, люди добрі!
Де сяють
весело вогні
Здрастуйте, люди хороші!
І звуки
музики лунають, Здрастуйте,
люди веселі!
Зібралися
на свято ми. Привіт
вашій оселі!
На свято до
нас всіх прийти неодмінно.
Нам є вам
усім , що розказати,
І пісню від
серця вам будем співати.
Ми любимо
вас, то ж раді вітати!
Вч: -
добрий день, наші почесні гості, наші рідненькі бабусі і дідусі! Люди старшого
покоління, досвідчені, мудрі.
Дуже
лагідні, добрі і люблячі!
Ми Вас радо
вітаємо на святі « Мудрі та багаті літами»
4.На світі білому єдине,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім'я.
5. В щасливі і тяжкі години –
Куди б нам не стелився
шлях –
Не гасне вогнище родинне:
В людських запалених
серцях.
6. У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалеку нам весни несуть.
У рідному домі і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни течуть.
Вч. І дійсно де б не була людина,
де б не мандрувала, але завжди з радістю повертається до рідного дому. Бо тут її завжди чекають найрідніші
люди: мама тато, дідусь і бабуся. Саме дідусям і бабусям присвячується наше
свято.,
П І С Н Я (
7. Вітаю тебе, бабусю дорога моя,
Це для тебе сонечко лагідно сія,
І ласкою повняться рученьки твої.
Я люблю твій голос, теплий,
дорогий.
В нім землі моєї срібні голоси
Дружби і любові, добра і краси.
8. Бабусине серце і
сонце-світило
Мають проміння
великої сили.
Сонце голубить село
і річку,
Бабуся голубить
мене і сестричку.
Сонце лиш гріє в
літню годину,
Бабусине серце гріє
щоднини
Конкурс
для бабусь
перше завдання «Продовж прислів'я». Я для кожної з вас по
черзі буду говорити початок прислів'я, а Ви повинні його продовжити.
❖ У гостях добре, дома найліпше);
❖ Діти не в тягар, (а в радість);
❖ Будинок вести, не рукавом (трясти);
❖ Коли сім'я разом, то серце на (місці);
❖ Не червона хата кутами, а красна
(пирогами);
-
Рідну матір ніким не
замінити.
• Шануй батька й неньку — буде тобі скрізь
гарненько.
• Хто бабусю має, той потіху знає.
• Бабця скаже, як зав’яже.
• Там бабусині руки, де онуки.
• Бабусине слівце — плідне деревце.
• Який дуб — такий тин, який батько — такий
син.
• У сокола — і діти соколята.
9. Йдуть онуки залюбки завжди до
бабусі,
Бо знають: в неї все довідаюсь, все навчуся
Кожна бабуся завжди онучат своїх чекає
Всьому рідненьких навчає, цікавих казок розповідає.
Бо знають: в неї все довідаюсь, все навчуся
Кожна бабуся завжди онучат своїх чекає
Всьому рідненьких навчає, цікавих казок розповідає.
10. Працьовита та весела,
Завжди гарний настрій має,
І її порада мудра
Нам усім допомагає.
Це бабусечка моя,
Привітаю її я:
Побажаю щастя й долі,
Щоб всього було доволі,
Щоб життю вона раділа
І ніколи не хворіла!
Вч. А зараз ми подивимось чому наші
маленькі господарочки навчились у бабусь. Підніміть руки у кого бабуся
варить найсмачніший борщ?
Зараз ми проведемо гру «Хто зварить найсмачніший борщ?»
Вч: -наші діти дуже старанно готувались до цього свята і понаписували розповіді про своїх дідусів та
бабусь , в яких виразили свою велику любов.
Д і т и
читають р о з п о в і д і про дідусів та бабусь.
11. Я до бабусі з любовю звертаюсь:
Бабцю, бабуню, бабусю моя!
І до бабусиних рук притуляюсь,
Так відчуваю в них лагідність я.
12. Цілую бабусині втомлені руки,
Що знали в житті і любов, і розлуки,
Що вміють такий смачний хліб випікати,
І людям добро завжди дарував
13. Скільки в бабусеньки з нами турбот,
Варить бабуся нам добрий компот,
Треба шкарпетки теплі зв’язати,
Казку веселу нам всім розказати.
Скільки в турботах тих різних умінь!
Рідна, бабусенько, сядь, відпочинь!
С М І Ш И Н К А
БАБУСИН ВИХІДНИЙ
Сьогодні неділя, бабця ще спить.
Не буду я рано бабусю будить.
Насмажу картоплі сама на сніданок,
Сама підмету я і сіни і ганок,
Ато ж вихідних у бабусі нема.
Картопля парує, букет на столі,
А де це бабуся? Немає її!
-
Бабусенько, де це ви? Я вас чекаю!
-
Лушпиння з картоплі на кухні збираю!
Змиваю повидло із стелі, зі
стін,
Змітаю розсипаний цукор і кмин;
Ще раз із воріт позішкрібую
тісто
І сяду з тобою, онучечко, їсти.
К О Н К У Р С И
1. наш наступний конкурс «Казковий». Увага, назвіть казки, в яких беруть участь
бабусі. (Наприклад, «Червона Шапочка» «Курочка Ряба», «Казка про рибака і
рибку», «Снігуронька», «Колобок», «Ріпка»).
А зараз подивимось, які ж із наших дівчаток помічниці.
-
14. Ми своїй бабусі
пісню заспіваєм
Бо вона для нас сонечко й краса
Подібної бабусі у світі не має
Коли б ми обшукали землю й небеса.
Бо вона для нас сонечко й краса
Подібної бабусі у світі не має
Коли б ми обшукали землю й небеса.
П
І С Н Я (
15. У мене
найкращій дід –
Він
очолює весь рід!
Ми йому
бажаєм жити
Серед
рідних не тужити!
Щоб
збулось усе, як треба –
Ти
рости, дідусь, до неба!
16. Дідусю, дідуню, вами
горджуся,
За вас я Бога молю.
Дідусю, дідуню, вам прзнаюся,
Як сонце вас я люблю.
17. Любий, добрий
мій дідусю,
Я твоя онучка,
Прибігаю я до тебе,
Як поради треба..,
Я твої слова розважні памятати
буду.
18. У життя твою науку понесу я всюди
Хай тебе в своїй опіці Бог не
опускає,
Хай тобі міцне здоровя й силу
посилає.
19. Я вітаю свого діда, і таке йому скажу –
Із тобою я дружу!
Ти хороший, ти
ласкавий,
Ти привітний, гарний,
славний,
Будь здоровий - не
хворій,дідусеньку, рідний мій!
конкурс
«Допоможи дідусеві»
(Вибрати необхідне, а
зайве викреслити).
Допоможи дідусеві відремонтувати стілець.
Самокат, сокира, пряник, цвяхи, цукерка,
молоток, машинка, пилка.
20. Прийми, наш дідусю, побажання –
Музичне привітання.
П І С Н Я (
А зараз послухайте смішинки
Ну й
вчителька Розмова
Докоряє дід старенький Прийшов Івась
зі школи. Внукові
малому:
Бабуся його запитала:
-Я як був таким маленьким,
-
Як ти сьогодні навчався?- не
брехав нікому.
Що вчителька вам розказала? Засвітилися
лукаво
Хлопчик весело сміється
очі у хлопяти:
Та й відповідає:
- А як стали вже великим,
-
Наша вчителька чомусь
почали брехати?
Таблиці не знає.
Весь урок вона питала
Множення таблицю,
Хіба сама не вивчала,
Як була учениця?
БУЙНІ ПРЕДКИ
Вдарив батько спересердя
Хлопчика малого.
Той поплакав, переплакав
Та й питає в нього:
— Тебе, татку, бив твій татко?
— Бив, та ще й немало.
— Ну, а татка твого били?
— Теж перепадало.
І сказало хлопченятко,
Заломивши ручки:
— Тепер ясно, звідки в тебе
Хуліганські штучки.
Вдарив батько спересердя
Хлопчика малого.
Той поплакав, переплакав
Та й питає в нього:
— Тебе, татку, бив твій татко?
— Бив, та ще й немало.
— Ну, а татка твого били?
— Теж перепадало.
І сказало хлопченятко,
Заломивши ручки:
— Тепер ясно, звідки в тебе
Хуліганські штучки.
Зразковий предок
Як зразковий предок, та близька людина,
батько витягнув щоденник із портфеля сина.
Відкриває, там оцінок як у полі гички,
пара трійок, кілька двійок, решта — одинички.
Подививсь на сина скоса, синок здогадався,
і під стіл від артрозносу евакуювався.
Вилазь звідти, каже батько, вилазь буде краще.
Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще?
Неохоче полоненник вибрався з під столу,
— так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу,
показав, щоб наш учитель більше не чіплявся,
у кого я такий олух ледачий удався.
Як зразковий предок, та близька людина,
батько витягнув щоденник із портфеля сина.
Відкриває, там оцінок як у полі гички,
пара трійок, кілька двійок, решта — одинички.
Подививсь на сина скоса, синок здогадався,
і під стіл від артрозносу евакуювався.
Вилазь звідти, каже батько, вилазь буде краще.
Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще?
Неохоче полоненник вибрався з під столу,
— так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу,
показав, щоб наш учитель більше не чіплявся,
у кого я такий олух ледачий удався.
Бабусям, а іноді й дідусям частенько приходиться збирати своїх онучат до
школи, давати їм сніданок. Зараз
проведемо конкурс
«Хто швидше» зїсть сніданок.
(бабусі і дідусі годують паличками онучат)
21. Рукам бабусиним
хорошим
Не важка ніяка робота
Бо в’яже, варить і пече
Вона у нас щодня
Буває, щось пошиє,
То просто - красота
Вона робити вміє
Справжні чудеса.
Не важка ніяка робота
Бо в’яже, варить і пече
Вона у нас щодня
Буває, щось пошиє,
То просто - красота
Вона робити вміє
Справжні чудеса.
Вч. Так і справді
наші бабусі справжні рукодільниці. Ми з дітьми створили виставку виробів «Бабусиними руками»
ВЧ– Нас завжди зігрівають отча хата і теплота рідних, поки вони чекають
нас. Але проходять роки, і непомітно підкрадається старість.
22.Схилилась яблуня
до тину,
Сповна віддавши урожай.
Не ображай стару людину,
Сповна віддавши урожай.
Не ображай стару людину,
Чи чуєш ти, не ображай.
Ви тільки вслухайтесь: «бабуся», «бабусенька», «ДІДУСЬ»,
«ДІДУСЕНЬКО» які ніжні, красиві, лагідні, пестливі і теплі слова.
В цей осінньо зігрітий день і час хочеться сказати, поважайте дорогих вам рідних, будьмо чуйними у ставленні до них, - людей похилого віку
. Поважаймо, шануймо, робімо добро ! Пам’ятайте, чим довше житимуть твої бабуся і дідусь, тим більше мудрості і душевної теплоти вкладуть вони у наше серце.
Вч. Ось і завершилась наша святкова зустріч, зігріта осіннім теплом добрих сердець наших дідусів і бабусь.
В цей осінньо зігрітий день і час хочеться сказати, поважайте дорогих вам рідних, будьмо чуйними у ставленні до них, - людей похилого віку
. Поважаймо, шануймо, робімо добро ! Пам’ятайте, чим довше житимуть твої бабуся і дідусь, тим більше мудрості і душевної теплоти вкладуть вони у наше серце.
Вч. Ось і завершилась наша святкова зустріч, зігріта осіннім теплом добрих сердець наших дідусів і бабусь.
23. І на останок нам щиро хочеться вам
побажати:
Хай вам сонечко завжди сміється,
Хай в оселях ваших добро ведеться!
24. – Хай в житті вам радість буде,
І звучать в серцях пісні.
Дай вам, Боже любі наші,
Многих, добрих, славних літ!
Хай вам сонечко завжди сміється,
Хай в оселях ваших добро ведеться!
24. – Хай в житті вам радість буде,
І звучать в серцях пісні.
Дай вам, Боже любі наші,
Многих, добрих, славних літ!
25. Життя хай ваше буде світлим,
А серце
щирим і привітним.
Здоров’я ж – ніби той граніт –
На цілу сотню й більше літ.
Хай буде все у вас в порядку,
Добра вам, щастя і достатку.
Здоров’я ж – ніби той граніт –
На цілу сотню й більше літ.
Хай буде все у вас в порядку,
Добра вам, щастя і достатку.
26.Ми співали й танцювали,
поздоровлення читали,-
а тепер усіх до чаю:
стіл святковий накриваєм!
А зараз за
давнім українським звичаєм ми запрошуємо вас до столу.
(Вчитель називає дату народження дитини, а
його дідусь чи бабуся повинні відгадати).
Конкурс для дідуся та внука «Хто більше
наловить риби?»
(Вудки з магнітом,
паперові рибки зі скрепками).
«Допоможи бабусі»
(Вибрати необхідне, а
зайве викреслити).
1. Допоможи бабусі зварити суп.
М’ясо, цукор, яблука, цибуля, морква,
сіль, груші, масло, рис.
2. Допоможи бабусі зварити компот.
Помідори, абрикоси, сливи, морква, сіль,
вишні, масло, цукор, яблука.
Ігри:
1) вгадай голос своєї
бабусі (дідуся);
2) знайди свою бабусю
(дідуся) із закритими очима.
Підписатися на:
Дописи (Atom)